Чи вправі газовики прикладати магніт до лічильника під час перевірки?

Що робити, якщо обліковий пристрій під дією магнітного поля зупинився?

Бувають такі випадки, коли представники Оператора ГРМ, перевіряючи лічильник, прикладають до нього магніт і встановлюють факт зупинки облікового механізму, після чого складають акт про порушення.

Лічильники повинні мати високий ступінь захисту від впливу електромагнітних завад. Тобто, конструкція лічильника не повинна мати елементів, які б реагували на дію магнітного поля та призводили до викривлення даних вимірювання.

Більшість заводів – виробників лічильників стверджують, що їхні лічильники мають високий ступінь захисту від дії спрямованого постійного магнітного поля. Але, проблеми у споживачів  відносно реагування лічильників на магніти все одно виникають.

За умови відсутності ознак підроблення захисного пломбування та ознак прихованого втручання в лічильник, який має високий ступінь захисту від дії магнітного поля, виникає логічне питання, чому споживачам продовжують вміняти такий вид порушення – як вплив на лічильник магнітного поля?

Розберемось в проблематиці питання, починаючи із загальних засад цивільної відповідальності.

За загальним правилом, статтею 614 ЦК України визначено «Вину» як підставу відповідальності за порушення зобов’язання.

Зокрема, за змістом частини 1 цієї статті, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

За нормами частини 2 даної статті, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Законодавство розрізняє дві форми вини – умисел та необережність, хоча визначення цих форм та критеріїв їх розмежування в ЦК немає.

За загальним доктринальним підходом, умисел як форма вини включає в себе елемент усвідомлення та наміру.

Вина у формі необережності буде мати місце за відсутності у особи наміру не виконати або неналежно виконати зобов’язання. В ЦК зустрічається поділ необережності на просту та грубу (див., наприклад, ст. 950, ст. 1193 тощо), а отже і є практична необхідність визначення цих форм вини. Так необережність є грубою, якщо особа передбачала можливість невиконання або неналежного виконання зобов’язання, але легковажно розраховувала, що цього не стане. Необережність буде вважатися простою, якщо особа не передбачала можливість настання наслідків своїх дій, хоча могла та повинна була їх передбачити.

 

Статтею 1166 ЦК України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

У відповідності до ч. 1 цієї статті, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У розумінні ч. 2 цієї статті, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти:

а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров’я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода – це не тільки обов’язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду – див. коментар до ст. 22 ЦК України).

в) Причинний зв’язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов’язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об’єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) Вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов’язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов’язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

 

– несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу – втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об’єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу (пункт 4 глави 1 розділу І).

У п. 4 Розділу 1 Глави І Кодексу ГРМ надано визначення поняттю «Пошкодження пломб» – відсутність чи пошкодження цілісності пломб, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, у тому числі відсутність чи пошкодження на ЗВТ (лічильнику газу) пломб з відбитками тавр про їх повірку або індикаторів дії впливу постійного магнітного поля, або підтверджений факт підробки пломби за умови наявності акта про пломбування (іншого документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗВТ/лічильника газу та установлених пломб і магнітних індикаторів).

 

Експертиза засобу вимірювальної техніки/експертиза пломб – комплекс заходів, які здійснюються комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затверджується наказом Оператора ГРМ, або суб’єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу », з метою отримання даних щодо відповідності засобу вимірювальної техніки/пломб параметрам, визначеним їх виробниками, умовам монтажу та експлуатації, їх цілісності чи відповідності метрологічним характеристикам, а також пересвідчення у відсутності інших ознак впливу на засіб вимірювальної техніки/пломбу, які можуть свідчити про втручання в засіб вимірювальної техніки/пломбу та викривлення результатів вимірювання.

 

З поняття «пошкодження пломб» вбачається – відсутність чи пошкодження цілісності пломб, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, у тому числі відсутність чи пошкодження на ЗВТ (лічильнику газу) пломб з відбитками тавр про їх повірку або індикаторів дії впливу постійного магнітного поля (далі – магнітні індикатори), або підтверджений факт підробки пломби за умови наявності акта про пломбування (іншого документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗВТ/лічильника газу та установлених пломб і магнітних індикаторів);

 

Згідно з п. 3. глави 5 розділу X Кодексу ГРМ, Оператор ГРМ при прийнятті комерційного ВОГ в експлуатацію чи під час його експлуатації з метою запобігання розкраданню природного газу має право за власний рахунок встановити на ЗВТ (зокрема на лічильник газу) індикатор дії впливу постійного магнітного поля (далі – магнітний індикатор).

Магнітні індикатори мають бути сертифіковані (атестовані у разі встановлення лічильників газу з вмонтованим магнітним індикатором) в установленому законодавством порядку та мають фіксувати вплив на лічильник газу постійного магнітного поля.

У разі встановлення представником Оператора ГРМ лічильника газу з вмонтованим магнітним індикатором або встановлення магнітного індикатора на лічильник газу на вимогу споживача мають бути надані копії сертифіката відповідності та/або свідоцтва про атестацію такого типу індикатора або лічильника газу.

Факт установлення магнітного індикатора має бути зафіксований в акті про пломбування, що підтверджує факт установлення індикатора на лічильник газу та передачі лічильника газу, пломб та індикатора на зберігання, який складається у двох примірниках представником Оператора ГРМ в присутності споживача (власника або наймача) або уповноваженої ним особи та підписується ними.

Обов’язковою умовою встановлення магнітного індикатора є надання споживачеві інструкції або проведення інструктажу з експлуатації магнітного індикатора, отримання яких підтверджується особистим підписом споживача (уповноваженою особою) в акті про пломбування.

При встановленні власних охоронних пломб, у тому числі магнітних індикаторів, Оператор ГРМ має зазначити в акті про пломбування або в іншому документі, який оформлюється при зазначених заходах, місця встановлення кожної пломби, реквізити кожної пломби, сторону, яка їх встановила, та сторону, відповідальну за їх збереження.

Відповідний акт про пломбування чи інший документ має бути підписаний уповноваженими особами, які брали участь та були присутніми при пломбуванні.

Власник комерційного ВОГ або сторона, відповідальна за збереження комерційного ВОГ, згідно з відповідним договором про відповідальне зберігання та/або актом про пломбування чи іншим документом, який був оформлений при встановленні пломб / магнітних індикаторів, відповідає за збереження і цілісність пломб (номерних, з відбитками тавр), пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), та гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал.

 

Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим Постановою КМУ від 24.02.2016 року № 163 (пункт 3) встановлено більш детальні вимоги щодо стійкості засобів вимірювальної техніки до електромагнітних завад, ніж Технічний регламент з електромагнітної сумісності обладнання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1077 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 2, ст. 72). Разом з тим вимоги Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання щодо засобів вимірювальної техніки також повинні бути виконані.

Додатком № 1 до Технічного регламенту передбачені суттєві вимоги до засобів вимірювальної техніки.

Серед таких вимог є вимоги до допустимої похибки.

За нормованих робочих умов і за відсутності перешкод похибка вимірювання не повинна перевищувати значення максимально допустимої похибки, яке встановлено спеціальними вимогами, зазначеними у додатках 3-12 до Технічного регламенту.

Якщо інше значення не встановлено в додатках 3-12 до Технічного регламенту, максимально допустима похибка виражається як двостороннє значення відхилення від істинного значення вимірюваної величини. (пункт 3 Додатка 1).

За нормованих робочих умов і за наявності перешкоди вимоги до експлуатаційних характеристик повинні бути такими, як встановлено вимогами, зазначеними у додатках 3-12 до Технічного регламенту.

Якщо засіб вимірювальної техніки призначено для застосування в умовах постійного впливу електромагнітного поля, допустиме значення експлуатаційних характеристик повинно бути в межах максимально допустимої похибки під час випробувань на вплив випромінюваного амплітудно-модульованого електромагнітного поля. (пункт 4 Додатка 1).

Виробник повинен визначити кліматичні, механічні та електромагнітні умови, для яких призначене застосування засобу вимірювальної техніки, джерело живлення та інші впливні величини, які впливають на його точність, з урахуванням вимог, передбачених у додатках 3-12 до Технічного регламенту. (пункт 5 Додатка 1).

Додатком 1 встановлені вимоги щодо дії зовнішніх електромагнітних умов.

Зовнішні електромагнітні умови класифікують за такими класами, якщо вони не визначені іншим чином у додатках 3-12 до Технічного регламенту. (пункт 9 Додатка 1).

 

Щодо захисту від несанкціонованого втручання зазначено таке.

Метрологічні характеристики засобу вимірювальної техніки не повинні піддаватися неприпустимим впливам приєднаного до нього іншого пристрою, будь-якої функції приєднаного пристрою або будь-якого дистанційного пристрою, який приєднаний до засобу вимірювальної техніки. (пункт 26 Додатка 1).

Компонент засобу вимірювальної техніки, який впливає на метрологічні характеристики, повинен бути сконструйований з урахуванням вимог безпеки. Передбачені заходи безпеки повинні забезпечувати підтвердження про несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки. (пункт 27 Додатка 1).

п. 28. Програмне забезпечення, критичне для метрологічних характеристик, повинно бути ідентифіковане як таке і захищене.

Його ідентифікація повинна легко забезпечуватися засобом вимірювальної техніки.

Докази втручання повинні бути доступні протягом визначеного періоду часу. (пункт 28 Додатка 1).

п. 29. Дані вимірювань, програмне забезпечення, критичне для вимірювальних характеристик і важливих метрологічних параметрів, що зберігаються або передані, повинні бути належним чином захищені від випадкового або навмисного втручання. (пункт 29 Додатка 1).

п.30. Для засобів вимірювальної техніки, результати вимірювання яких використовуються для проведення розрахунків за комунальні послуги, показання загальної поставленої кількості продукції або показання, з яких може бути визначено загальну кількість поставленої продукції, повне або часткове посилання на які служить основою для оплати, не повинні допускати переналаштування в період експлуатації. (пункт 30 Додатка 1).

Додатком 4 до Технічного регламенту визначені особливі вимоги до лічильників газу та пристроїв перетворення об’єму.

1. До лічильників газу та пристроїв перетворення об’єму, які призначені для побутових потреб та комерційного обліку, застосовуються відповідні вимоги, встановлені у додатку 1до Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, особливі вимоги та процедури оцінки відповідності, встановлені цим додатком. (пункт 1 Додатка 4).

Максимально допустима похибка лічильника газу, що відображає об’єм або масу за нормованих робочих умов, наведено в таблиці. (пункт 4 Додатка 4).

 

Таблиця

Клас	1,5	1,0
Qmin ≤ Q < Qt	3 %	2 %
Qt ≤ Q ≤ Qmax	1,5 %	1 %

Максимально допустима похибка лічильника газу не повинна систематично надавати перевагу будь-якій стороні.

Допустимий вплив перешкод.

Стійкість до електромагнітних завад

Наслідки впливу електромагнітних завад на лічильник газу або пристрій перетворення об’єму повинні бути такими: зміна результату вимірювання не перевищує значення критичної зміни, встановленого в абзацах шостому – восьмому цього пункту, або зареєстрований результат вимірювання не може інтерпретуватися як достовірний результат, наприклад, миттєва зміна не може інтерпретуватися, запам’ятовуватися або передаватися як результат вимірювання. (пункт 6 Додатка 4).

 

Після припинення дії електромагнітних завад лічильник газу повинен:

– відновлювати свою роботу з похибкою не більше максимально допустимої похибки;

– зберігати всі вимірювальні функції;

– забезпечувати відновлення всієї вимірювальної інформації, наявної безпосередньо перед впливом завади.

Значення критичної зміни дорівнює найменшому з двох таких значень:

– значенню, що відповідає добутку половини значення максимально допустимої похибки у верхній ділянці на виміряний об’єм;

– значенню, що відповідає добутку значення максимально допустимої похибки на отримане за одну хвилину за максимальної витрати значення об’єму.

 

Тож, у разі висування газорозподільною компанією до споживача претенезій щодо впливу магнітного поля на лічильник з метою спотворення даних вимірювання, має бути перевірено документи про наявність магнітних індикаторів на лічильник (Акт приймання в експлуатацію лічльника, встановлення магнітних індикаторів та передачу їх на збереження споживачу ПІД ПІДПИС).

 

Також, варто звернути увагу на судову практику у подібних правовідносинах:

 

– Постанова від 17 квітня 2019 року у справі № 311/2314/16, провадження № 61-35175 св 18 Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

«…09 березня 2016 року за наслідками перевірки технічної справності лічильника обліку газу, представниками Кам`янко-Дніпровського управління по газопостачанню та газифікації ПАТ «Запоріжгаз» складено акт № (о/р) 021 виявлення порушень, у якому зафіксовано, що лічильник газу САМГАЗ № G4, заводський номер 5420332, має ознаки несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки, пошкодження засобу вимірювальної техніки (лічильника газу). На підставі зазначеного акту лічильник газу Самгаз № G4 заводський номер 5420332 було демонтовано для проведення експертизи. Вказаний акт підписано позивачем ОСОБА_1…

Актом № 093 експертизи лічильника газу від 04 квітня 2016 року, проведеного комісією ПАТ «Запоріжгаз» за участю представника ДП «Запоріжстандартметрологія», встановлено, що у результаті дії магнітного поля лічильник газу не працює, наявне перевищення граничної похибки вимірювання…

Несанкціоноване втручання у роботу засобу вимірювальної техніки/лічильника газу – це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу (пункт 4 глави 1 розділ І Кодексу газорозподільних систем).

За змістом пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення факту дії спрямованого постійного магнітного поля на лічильник газу, що підтверджується спрацюванням магнітного індикатора, тягар доказування обставин того, що дія спрямованого постійного магнітного поля на лічильник газу була достатньою для зміни допустимої похибки такого лічильника покладається на оператора газорозподільної системи, що є передумовою для відповідальності споживача за несанкціоноване втручання у роботу лічильника.

Крім того, відповідно до роз’яснень, викладених у повідомленні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27 січня 2017 року за вих. № 946/16.3.2/7-17 та повідомленні відділу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугу Запорізькій області від 20 лютого 2017 року № 40-14/267, як державного органу, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у випадку виявлення оператором газорозподільної системи за адресою споживача можливості зупинки механізму лічильника за допомогою магнітного поля, оператор газорозподільної системи не має правових підстав здійснювати донарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу у разі відсутності магнітного індикатора на лічильнику газу, встановленого відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанції наведеного не врахували, а тому дійшли помилкового висновки про наявність у ПАТ «Запоріжгаз» правових підстав для здійснення донарахування ОСОБА_1 необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу населенням…»

 

– Постанова від 27 листопада 2019 року у справі № 311/2316/16-ц, провадження № 61-33717св18

Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

 

«…9 березня 2016 року співробітники Кам`янсько-Дніпровського УЕГГ АТ «Запоріжгаз» прибули для повірки лічильника та перевірили його на можливість зупинки предметом, схожим на магніт.

Після того, як вдалося зупинити лічильник, представник АТ «Запоріжгаз» дійшов висновку, що лічильник піддається фізичному впливу і в його роботу вона могла несанкціоновано втручатися.

Згідно з висновком експертизи лічильника газу № 067 від 16 березня 2016 року, наданого сервісним центром по повірці лічильників газу АТ «Запоріжгаз», лічильник не визнано непридатним для використання в установленому порядку, а лише вказано про те, що він не працює під впливом магнітного поля. Жодних порушень цілісності чи пошкоджень лічильного механізму не встановлено.

Незважаючи на недоведеність вчинення нею будь-яких неправомірних дій, 31 березня 2016 року співробітники АТ «Запоріжгаз» склали акт про порушення № 000018, у якому вказали про те, що перевіркою на комп`ютерній установці «Темпо» встановлено непрацездатність побутового лічильника газу при дії магнітного поля; несанкціоноване втручання у дію лічильника здійснено прихованим способом; не рухаються елементи лічильного механізма.

ОСОБА_1 вказує, що жодними спеціальними технічними засобами не зафіксовано, що вона втручалася в роботу приладу обліку; сам факт зупинення  приладу обліку при впливі магнітного поля не доводить вчинення нею таких дій; на лічильнику не встановлено магнітний індикатор, тому твердження про вплив на лічильник магнітного поля ґрунтується на припущеннях і є недоведеним.

Таким чином, Кодекс газорозподільних систем передумовою відповідальності споживача за несанкціоноване втручання у роботу лічильника визначає спрацювання магнітного індикатора та достатність сили дії спрямованого постійного магнітного поля для зміни допустимої похибки лічильника.

Відповідно до роз`яснень, викладених у повідомленні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 27 січня 2017 року за вих. № 946/16.3.2/7-17 та повідомленні відділу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у Запорізькій області від 20 лютого 2017 року № 40-14/267, як державного органу, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у випадку виявлення оператором газорозподільної системи за адресою споживача можливості зупинки механізму лічильника за допомогою магнітного поля, оператор газорозподільної системи не має правових підстав здійснювати донарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу у разі відсутності магнітного індикатора на лічильнику газу, встановленого відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Таким чином, для покладення на споживача відповідальності у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу вимагається встановлення факту, а не можливості, несанкціонованого відбору природного газу з газорозподільних систем (крадіжка газу), про що може свідчити встановлений факт несанкціонованого втручання споживача у роботу  засобу вимірювальної техніки (лічильника).

Суди попередніх інстанцій встановили, що підставою складення актів про порушення, висновку експертизи та акта-розрахунку збитків є виявлення співробітниками АТ «Запоріжгаз» технічної можливості зупинення роботи лічильника САМГАЗ G4 RS/2001-2 із заводським номером 4825039 внаслідок дії магнітного поля, проте факт здійснення таких дій споживачем ОСОБА_1 не встановлений; у жодному з цих документів про виявлення впливу магнітного поля на лічильник у момент його перевірки не зазначено.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи справу в частині позовних вимог про визнання протиправними дій АТ «Запоріжгаз» щодо складення акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу від 1 липня 2016 року, не врахували, що підставою покладення на споживача відповідальності у виді відшкодування збитків є безпосереднє здійснення ним дій, які призвели до несанкціонованого відбору (крадіжки) газу, у зв`язку з чим дійшли помилкового висновку про наявність у АТ «Запоріжгаз» правових підстав для донарахування ОСОБА_1 необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу населенням за період з 26 серпня 2015 року по 9 березня 2016 року на суму 65 839,25 гривень.

Жодним із складених АТ «Запоріжгаз» документів не встановлено факт безпосереднього здійснення позивачем втручання за допомогою магнітного поля у роботу лічильника, а лише зазначено про припинення роботи лічильника у разі такого впливу. При цьому за змістом актів законодавства у сфері газових правовідносин підставою для покладення на споживача відповідальності у виді стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу є встановлення вчинення ним відповідних порушень, а не технічної можливості їх вчинення.

Саме по собі дотримання оператором газорозподільної системи формальної процедури фіксації порушення, за відсутності достовірно встановленого факту такого порушення, не свідчить про правомірність складення відповідних документів.  

 

З Акта зняття/встановлення побутового газового лічильника (на держповірку/після держповірки) від 17.09.2019 року вбачається, що АТ “Київоблгаз” додатково опломбував лічильник охоронними пломбами R26097564 та СТ пломба В11466708 та не встановив на лічильник магнітні індикатори, а тому не встановив факта втручання в лічильник, шляхом дії на нього спрямованого постійного магнітного поля….”

 

Тож, головне, що треба знати і розуміти під час побудови стратегії захисту в категорії справ про вплив магнітного поля на лічильники газу – це:

• фізична наявність магнітних індикаторів на лічильнику;
• наявність акта про пломбуванням (акта введення в експлуатацію лічильника), яким має бути підтверджено факт встановлення і передачі на відповідальне збереження магнітних індикаторів споживачу;
• значення відносної похибки лічильника при впливі на нього магнітного поля.