Використовуючи медіацію та навчики досудового (мирного) вирішення спорів, подружжю, яке має дітей та вирішило припинити шлюбні відносини, можна запропонувати опцію розірвання шлюбу через подання спільної заяви до суду.
Справи про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, що має дітей розглядаються у порядку окремого провадження.
Цікавою особливістю таких справ є наявність згоди між дружиною та чоловіком щодо розірвання шлюбу, тобто відсутність заперечень одного з подружжя.
За умови наявності заперечень одного з подружжя на розірвання шлюбу, питання може бути вирішено тільки шляхом подання позовної заяви.
Разом з цим, якщо подружжя все ж дійшло згоди, суд, як правило, не з’ясовує причин подання заяви про розірвання шлюбу та не вживає заходів до примирення подружжя, однак зобов’язаний узяти до уваги та забезпечити захист інтересів дітей, батьки яких розлучаються.
Окреме провадження є особливою формою судового провадження.
При вирішенні справ, що стосуються розлучення в порядку окремого провадження необхідно взяти до уваги такі особливості:
- вісутність спору про право. Задача суду констатувати наявність юридичного факту.
- подружжя в суді не має статусу позивача і відповідача, а є заявниками.
- суд повинен пересвідчитись в дійсій волі заявників.
- причини розірвання шлюбу для суду не мають жодного вирішального значення.
- заходи щодо збереження сім’ї не вживаються, що прискорює процес отримання бажаного результату;
- протягом місячного терміну чоловік і дружина або один з них можуть забрати заяву, що не позбавляє їх права в майбутньому знову подати таку саму заяву або звернутися до суду з позовом про розлучення;
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Статтею 109 Сімейного кодексу України передбачено розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей.
Згідно з ч. 1 ст. 109 СК Ураїни, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. (ч. 2 ст. 109 СК Ураїни).
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. (ч. 3 ст. 109 СК Ураїни).
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу. (ч. 4 ст. 109 СК Ураїни).
Статтею 293 ЦПК України визначені правила окремого провадження.
Згідно з ч. 1 цієї статті, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
За нормами пункту 4 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
Статтею 316 ЦПК України передбачено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
У статті 318 ЦПК України всиановлені вимоги до змісту заяви. Зокрема, у заяві повинно бути зазначено:
1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;
2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
3) докази, що підтверджують факт.
- До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
У розумінні ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Таким чином, подружжя має право на спільне звернення з заявою про розірвання шлюбу у випадку, якщо у них є спільні неповнолітні діти. Таку заяву суд розглядає за певних умов:
1) подружжя подає спільну письмову заяву до суду (тобто обидва з подружжя згодні на розірвання шлюбу);
2) подружжя, подає заяву разом із письмовим договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Для забезпечення прав дитини на повноцінне виховання, на повноцінне забезпечення її здібностей та на задоволення її потреб з урахуванням віку договір між батьками про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. Така вимога законодавця встановлення для спрощення процедури стягнення з платника встановленої суми. Так, у разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Право на припинення шлюбу є невід’ємним правом кожного з подружжя, яке гарантує свободу шлюбу та урахування вільної згоди чоловіка та жінки перебувати у шлюбі. У випадку надходження спільної заяви чоловіка та дружини до суду про розірвання шлюбу, суд повинен встановити, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Оскільки, держава зацікавлена в збереженні сім’ї та шлюбу, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. Таким чином подружжю надається термін для примирення. Якщо до закінчення цього строку дружина і чоловік знайдуть можливість продовжити шлюбні відносини, вони мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу. ©Експертна група ЛІГА:ЗАКОН
Згідно з п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК України, подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачено: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків. При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подачі заяви, якщо її не відкликано хоча б одним із подружжя.
Крім того, згідно з п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України №11від 21.12.2007року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб,розірвання шлюбу,визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» шлюб припиняється шляхом його розірвання за заявою подружжя або одного з них судом чи органом реєстрації актів цивільного стану. Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС лише у випадках, передбачених статтями106,107 СК України. При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК України; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК України; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК України.
Тож, використовуючи наведені вище роз’яснення та інструменти та пояснивши клієнту і другому з подружжя всі переваги мирного вирішення питання розірвання шлюбу, можна значно спростити життя клієнту, знизити рівень емоційного навантаження на всіх учасників цього процесу та зекономити час і кошти ваших довірителів.