У зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні, заборонено виїзд за межі країни чоловіків віком від 18 до 60 років. Виняток зроблено для деяких категорій громадян, а також водіїв, які здійснюють вантажоперевезення.
Зокрема, 03 березня 2022 року Уряд прийняв постанову № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану», якою визначено порядок бронювання військовозобов’язаних, у тому числі й водіїв.
Так, дозвіл на перетин кордону може бути наданий лише військовозобов’язаним:
– водіям, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги;
– працівники підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці.
Згідно з пунктом 7 постанови рішення про бронювання військовозобов’язаних водіїв приймають:
– Міністерство інфраструктури України;
– обласні військові адміністрації або Київська міська військова адміністрація.
Перевізник може на власний розсуд обрати будь-який з цих органів для звернення. Інформацію про прийняте рішення про бронювання поданих осіб Міністерство інфраструктури України або обласні, Київська міська військові адміністрації, надсилають до Адміністрації Державної прикордонної служби для врахування під час виїзду та в’їзду в Україну громадян України.
Як отримати такий дозвіл?
Автоперевізники, які мають ліцензію на здійснення міжнародних вантажних автомобільних перевезень можуть подати повідомлення як письмово, так і в електронному вигляді з використанням електронного кабінету перевізника Системи «ШЛЯХ» Укртрансбезпеки/ДСБТ (електронний сервіс «Заявка на перетин 18–60»).
- 28. У разі введення в Україні воєнного стану пропуск водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.
Рішення про виїзд за межі України водіїв, що здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, приймається Мінінфраструктури або обласними, Київською міською військовими адміністраціями за наявності відповідного обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у листах від будь-якого з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів:
- військових, правоохоронних органів;
- військових адміністрацій;
- медичних закладів;
- відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.
Рішення про виїзд за межі України, яке дає можливість перетину державного кордону, приймається на строк не більше шести місяців.
Мінінфраструктури або обласні, Київська міська військові адміністрації надсилають до Адміністрації Держприкордонслужби рішення про виїзд за межі України зазначених в абзаці першому цього пункту осіб для врахування під час їх виїзду за межі України.
Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 30 календарних днів з дня перетину державного кордону.
У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном та/або зміни мети виїзду за кордон, що встановлені цим пунктом, Мінінфраструктури та військові адміністрації скасовують своє рішення про виїзд за межі України відповідних осіб протягом семи робочих днів з моменту встановлення фактів зазначених порушень.
У разі непідтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, у перетинанні державного кордону в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України “Про прикордонний контроль”.
(Правила доповнено пунктом 28 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2022 р. N 615)
- 29. У разі введення в Україні воєнного стану пропуск через державний кордон водіїв транспортних засобів суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом (далі – ліцензіати), здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.
Інформація про водіїв, зазначених в абзаці першому цього пункту, вноситься до відповідної інформаційної системи, адміністратором якої є Укртрансбезпека, на підставі заявки ліцензіата.
Перетин державного кордону здійснюється особою, зазначеною в абзаці першому цього пункту, лише на транспортному засобі, який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата, повна маса якого становить 3500 кілограмів та більше.
Укртрансбезпека проводить перевірку інформації про транспортний засіб на основі даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, та вносить відповідні дані до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки.
На одному транспортному засобі державний кордон можуть одночасно перетинати:
– один водій на вантажному транспортному засобі ліцензіата;
– два водії на пасажирському транспортному засобі (автобусі) ліцензіата.
Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 45 календарних днів з дня перетину державного кордону.
У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном, установлених цим пунктом, Укртрансбезпека може припинити доступ відповідного ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки на три місяці.
Рішення про припинення доступу ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки приймається комісією, до складу якої можуть залучатися представники Мінінфраструктури та інших органів державної влади.
Рішення про припинення доступу ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки затверджується наказом Голови Укртрансбезпеки.
Наказ про припинення доступу ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки оприлюднюється наступного дня після його видання на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки та надсилається ліцензіату на електронну адресу (у разі наявності), що міститься в ліцензійній справі.
У разі непідтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, в перетинанні державного кордону в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України “Про прикордонний контроль”.
(Правила доповнено пунктом 29 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2022 р. N 615)
Постанова, Кабінет Міністрів України, від 27.01.1995 № 57, «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» https://ips.ligazakon.net/document/KP950057?an=497768
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Стаття 409. Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом
- Ухилення військовослужбовця від несення обов’язків військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби, підроблення документів чи іншого обману –
карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.
- Відмова від несення обов’язків військової служби –
карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
- Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, –
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
- Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, –
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАРдо статті 409 Кримінального кодексу України
Основний безпосередній об’єкт злочину – це встановлений порядок проходження військової служби.
З об’єктивної сторони злочин характеризується вчиненням таких діянь: 1) ухилення від несення обов’язків військової служби (ч. 1 ст. 409 КК) та 2) відмова від обов’язків військової служби (ч. 2 ст. 409 КК).
Ухилення передбачає, що особа не вигадує підстав для свого звільнення від служби, а сама їх створює, використовуючи різні способи.
Способами ухилення від несення обов’язків військової служби є: а) самокалічення; б) симуляція хвороби; в) підроблення документів; г) інший обману.
Самокалічення полягає в завданні військовослужбовцем шкоди своєму здоров’ю – це умисне, штучне ушкодження якого-небудь органу, тканин тіла, порушення функцій певного органу, викликання або загострення захворювання.
Для встановлення такого способу ухилення не має значення, шкода якої тяжкості завдана військовослужбовцем своєму здоров’ю та протягом якого періоду він ухилявся від військової служби. Шкода здоров’ю може бути завдана з використанням різних знарядь, пристосувань, речовин.
При самокаліченні є необхідним проведення судово-медичної експертизи для встановлення факту, характеру і ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, а також проведення військово-лікарської комісії для отримання висновку щодо придатності винного до несення військової служби.
Симуляція хвороби – це умисне зображення або твердження військовослужбовця про наявність у нього хвороб, якими він насправді не хворіє, або свідоме перебільшення хвороб, які у нього маються, з тієї ж метою.
При симуляції хвороби є необхідним проведення судово-медичної експертизи для встановлення події симуляції хвороби як такої. У деяких випадках доцільно проводити судово-психіатричну експертизу для визначення, чи не є симуляція одним із симптомів захворювання, яке є у хворого (патологічна симуляція), тобто особа не видає, а помилково вважає себе хворою і у зв’язку із цим неспроможна виконувати службові обов’язки.
Підроблення документів полягає в тому, що військовослужбовець подає командиру (начальнику) сфабрикований або підроблений ним самим або іншими особами на його прохання (вимогу) документ, що є формальною підставою для звільнення від військової служби.
Оскільки підроблення документів – обов’язкова ознака об’єктивної сторони ухилення від несення обов’язків військової служби, то додаткова кваліфікація відповідних дій за ст. 358 чи ст. 366 КК не потрібна. У всіх випадках підроблення документа полягає у невідповідності дійсності зазначених у документі подій та обставин, посилаючись на які військовослужбовець, знаючи про таку невідповідність, заявляє клопотання про тимчасове чи постійне звільнення його від виконання службових обов’язків.
Інший обман як спосіб ухилення полягає в тому, що військовослужбовець доводить до відома командира (начальника) завідомо неправдиві відомості про певні події чи обставини або свідомо замовчує їх з метою ухилення від військової служби.
Відмова від несення обов’язків військової служби характеризується тим, що військовослужбовець відкрито, не використовуючи обман, висловлює своє небажання нести військову службу взагалі чи виконувати окремі обов’язки і фактично припиняє їх виконання.
Відмова може відбуватися шляхом відкритої заяви про небажання нести обов’язки військової служби з подальшим фактичним припиненням їхнього виконання або у формі явного, фактичного припинення несення обов’язків військової служби, що може і не супроводжуватися заявою про своє небажання нести службу.
Відмова підлеглого виконати конкретні вказівки командира (відбути до відрядження або заступити до складу наряду тощо) за умов виконання інших обов’язків по службі не вважатиметься ухиленням. У таких випадках йдеться про непокору або інше умисне невиконання наказу (ст. 402 КК).
Ухилення від військової служби вважається закінченим з моменту фактичного припинення виконання обов’язків з військовій служби незалежно від обраного способу досягнення відповідної мети. Так, ухилення від виконання обов’язків з військової служби шляхом самокалічення або симуляції хвороби є закінченим з моменту фактичного припинення служби за станом здоров’я незалежно від того, чи отримала винна особа офіційне звільнення від виконання службових обов’язків.
У випадку підроблення документів або іншого обману злочин буде закінченим з моменту звільнення військовослужбовця від службових обов’язків командуванням під впливом помилки, що викликана застосуванням винною особою цих способів ухилення від несення обов’язків військової служби.
Відмова від несення обов’язків військової служби є закінченою з моменту вчинення дій, що свідчать про таку відмову, за умови звільнення від службових обов’язків.
Суб’єкт злочину – спеціальний (будь-який військовослужбовець, а також військовозобов’язаний, призваний на учбові чи перевірні збори).
З суб’єктивної сторони злочин характеризується виною у формі прямого умислу.
Мотив вчинення злочину (небажання переносити труднощі військової служби, боягузтво, бажання зустрітися з рідними, побувати вдома та ін.) значення для кваліфікації не має.
Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його в умовах особливого періоду, воєнного стану або в бойовій обстановці.
Про поняття особливого періоду, воєнного стану та бойової обстановки див. коментар до ст. 402 КК.
Авторський колектив коментарюдо Кримінального кодексу України
Науково-практичний коментарстаном на 25.07.2015 р.
Всеукраїнська мережа ЛІГА:ЗАКОНwww.ligazakon.ua